За тінями забутих предків

Вартість туру – 1680 гривень з дитини

Наша мандрівка загадковими землями Гуцульщини розпочнеться в Коломиї – саме тут розміщено єдиний у світі Музей писанкового розпису.  Тільки тут ви зможете доторкнутися до найдавніших українських традицій, познайомитися з великодніми крашанками всіх областей України, від сивої давнини до сучасності. Експозиція Музею писанкового розпису нараховує близько 12 000 предметів! Тут зберігають писанки ще з дохристиянських часів. А також писанки не лише з яєць, а й вирізьблені з дерева та каменю. Вражає різноманіття технік розпису, колористична палітра, візерунки.

А потім ми прибудемо до столиці Гуцульщини – містечка з промовистою назвою  Верховина. Крім чудових краєвидів високогірних Карпат,  тут вражають дуже цікаві музеї. Один з них – музей знаменитого фільму «Тіні забутих предків». Чудова романтична повість Михайла Коцюбинського була екранізована режисером Сергієм Параджановим. Та так вдало, що цей фільм вважається еталоном українського поетичного кіно. Музей розміщений в будинку, де під час зйомок жив Параджанов. Також у Верховині гостювали оператор картини Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, виконавці головних ролей Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова. Ми поринемо в атмосферу гуцульського побуту, який через фільм став відомим у всьому світі.

Потім ми вирушимо до хати-стаї  – так називають гуцули сироварню.  Цікавою локацією цього музею є спеціально облаштоване місце, де «молоко роблять» — так по-тутешньому кажуть про готування сиру. Для цього на подвір’ї з тильної сторони будинку розташований різний інвентар — від казанка над відкритим вогнем до різноманітних діжок, що необхідні для приготування та зберігання овечого сиру. У самій хаті є коридор і дві кімнати з автентичним одягом та речами побутового вжитку. Найстарішою частиною будівлі є кімната з піччю, де зібрані вишиті сорочки і рушники, посуд (тарілки, глеки), килими. Інша кімната — “Гуцульська світлиця” — пристосована для проведення майстер-класів. Тут можна приготувати місцеві страви (наприклад, банош), послухати дримбу і спробувати ткати.

Другий день нашої подорожі буде доволі складним, але й неймовірно цікавим. Ми вирушимо в піший похід на гору Піп Іван. Спершу ми піднімемося на гору Вухатий Камінь. Назву свою вона  отримала через те, що зі східного боку її вершина за формою нагадує людське вухо. Гора Вухатий Камінь цікава ще й тим, що на її вершині та  схилах природа створила кілька скель чудернацької форми, які місцеві мешканці називають церквами. Туристи ж бачать кожен своє, залежно від розвиненості уяви: хтось автомобілі, хтось будиночки, а хтось навіть Сімпсонів. Від величних скельних виходів відкривається прекрасний краєвид на довколишні місця. Звідси й вирушимо  до однієї з найвищих гір України з назвою Піп Іван. На вершині цього двотисячника стоїть величезна кам’яна обсерваторія. До речі, це найвищерозташована споруда на території сучасної України, в якій постійно проживали та працювали люди. А дорогою назад ми побачимо неймовірної краси Смотрицькі водоспади, які кількома каскадами спускаються з вершини гори Смотрич.

Третього дня, попрощавшись з гостинною Верховиною, ми вирушимо до Криворівні – знаменитого села, де ще сто років тому любили відпочивати українські знаменитості. Саме тому ми відвідаємо музей-садибу Михайла Грушевського.  Вона розміщена на присілку, де ще до початку Першої Світової війни мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. На жаль, вілла не збереглася – згоріла в 1917 р. У 2003 р. будинок був відтворений. У музеї представлено біографічні документи та світлини Михайла Грушевського, етнографічну збірку, предмети побуту початку ХХ ст.

І насамкінець нас чекає етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, що цікавий змістовною та сповненою любові до рідного краю екскурсією, великою колекцією давніх речей, старожитностей, що дбайливо та впорядковано зібрані на полицях музею. В експозиції представлені історичні розділи становлення Гуцульщини: давні часи (знаряддя збиральництва, мисливства, риболовлі), робота з деревом (дерев’яне будівництво), взірці декоративно-ужиткового мистецтва (зокрема гончарства, вироби з дерева), музичні інструменти (дримби, скрипки), періоди боротьби (Перша і Друга світові війни, опришківський рух), світлини різних часів та багато інших цікавих експонатів.