Казкова Мармарощина

Вартість туру – 1725 гривень з дитини

Розпочнемо ми нашу мандрівку з Меморіального парку «Красне поле». Для українського народу це місце захисту Карпатської України і місце героїчної загибелі її захисників. Хай незалежна Закарпатська держава проіснувала всього кілька днів, але українці показали, що вони вміють і будуть до кінця відстоювали власну державу. Повторивши подвиг героїв Крут, молоді січовики першими в Європі чинили озброєний опір фашистським окупантам і віддали свої життя за свободу рідної землі. Символічно, що відзначення Дня Державного Прапора України вже кілька років поспіль відбувається на Красному Полі, бо ж тут відстоювалися принципи Соборності України. В місці, де річка Ріка вливається в свою старшу сестру Тису, біля підніжжя конусоподібної гори, на вершині якої височать руїни старого замку, розкинулось самобутнє і дуже приємне місто Хуст. Саме тут продовжиться наша мандрівка. Шарм провінції доповнює абсолютно столичного розмаху факт: саме в Хусті в1939 році було проголошено незалежну державу — Карпатську Україну. Столиця країни — місто Хуст. Президент — Августин Волошин. Проте головна атракція – сам замок, вірніше, його мальовничі руїни на верщині згаслого вулкану. Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році. Фортеця була зруйнована ще вісімсот років тому, але й тепер її мури вражають уяву. Аби подивитися на екзотичних страусів, не обов’язково їхати аж до Африки. Понад сотня пернатих птахів перекочували з Намібії у 2002 році та й донині живуть на околиці міста Хуст. Природні умови краю виявилися цілком придатними для життя страусів, а самі вони зовсім невибагливі у їжі – споживають майже все – та не потребують особливого догляду. Проте користі з них чимало. Ви зможете подивитися на чудових птахів, і навіть купити страусине яйце, що може важити до двох кілограмів! Другий день ми розпочнемо з «Теплих вод» Велятина. Відпочинковий комплекс запропонує вам термальні ванни, а також відкриті басейни з прісною водою. Термальні води Велятина добуваються зі свердловини глибиною 1000 метрів і мають температуру понад 36°C. Це природне джерело здоров’я. А чудова територія потішить вас можливістю комфортної прогулянки. Також ми відвідаємо буйволину ферму. Колись на Закарпатті буйволи жили майже в кожній хаті – особливо цінним вважали молоко цих тварин, що досягає 12% жирності. Воно набагато поживніше й корисніше за традиційне коров’яче. В буйволячому молоці високий вміст кальцію. Регулярне споживання цього продукту зміцнює імунну, кровоносну системи, попереджує рахіт, остеохондроз. З буйволячого молока традиційно виробляють також бринзу, вурду, кефір, сметану. Останній молочний продукт дуже густої консистенції й може зберігатися декілька місяців без зміни кольору та смаку. А закарпатський токан з додаванням буйволячого молока – справжній вітамінний вибух. Потім ми поїдемо до Ізи, яку вважають столицею лозоплетіння. Зародився цей промисел в кінці XIX століття. Проїжджаючи центральною вулицею села, майже біля кожної хати можна побачити справжні витвори мистецтва із лози:столи, стільці, крісла-гойдалки, етажерки, тумбочки, вази, шкатулки, кошики, обплетені бутлі, різні сувеніри. Не дивлячись на, скажемо відверто, недешеве мистецтво, торгівля тут завжди йде жваво. Неподалік від села знаходиться знаменита на всю Україну ферма, де вирощують плямистих оленів. Оленяча ферма є постачальником важливої медичної сировини – пантокрину, який добувають з рогів тварин. Ми ж просто помилуємося чудовими тваринами. Завершимо ми цей день мандрівкою до каскадного Городилівського водоспаду. З висоти п’яти метрів вода спадає вниз по крутій скелі. Неподалік — і другий водоспад висотою чотири метри. По прямому виступу падає чиста, кришталева вода. За бажанням можна продовжити маршрут та побачити цілий каскад «карликових водоспадів». В штучних водоймах цього гірського потічка водиться форель. І останнього дня ми помандруємо до знаменитої Селиської сироварні, що виготовляє сир за швейцарською технологією, типовою для Карпат: з 10 л молока виходить лише 1кг твердого сиру. Виготовляють три види сиру: “Селиський”, “Хуст” та “Нарцис Карпат”. Найпопулярніший – “Селиський” Сир тут виробляють з екологічно чистого закарпатського молока, яке, до речі, беруть у місцевого населення, за швейцарською технологією без домішок та консервантів. Завершимо мандрівку, відвідавши Липовецьке озеро. Глибина озера, як написано в покажчику — 45 метрів. У 2016 році громадські активісти разом з рятувальниками намагалася виміряти глибину, але їм цього не вдалося, адже на глибині 12 метрів починається вулканічний розлам, з якого відбувається наповнення озера водою. А туди потрапити аквалангісти не змогли. Тому озеро в кратері вулкана вважається бездонним.