На гостину до Чугайстра

Вартість туру – 1690 гривень з дитини

Наша мандрівка загадковими землями Гуцульщини розпочнеться в Коломиї – саме тут розміщено єдиний у світі Музей писанкового розпису.  Тільки тут ви зможете доторкнутися до найдавніших українських традицій, познайомитися з великодніми крашанками всіх областей України, від сивої давнини до сучасності. Експозиція Музею писанкового розпису нараховує близько 12 000 предметів! Тут зберігають писанки ще з дохристиянських часів. А також писанки не лише з яєць, а й вирізьблені з дерева та каменю. Вражає різноманіття технік розпису, колористична палітра, візерунки.

А потім ми прибудемо до столиці Гуцульщини – містечка з промовистою назвою  Верховина. Крім чудових краєвидів високогірних Карпат,  тут вражають дуже цікаві музеї. Один з них – музей знаменитого фільму «Тіні забутих предків». Чудова романтична повість Михайла Коцюбинського була екранізована режисером Сергієм Параджановим. Та так вдало, що цей фільм вважається еталоном українського поетичного кіно. Музей розміщений в будинку, де під час зйомок жив Параджанов. Також у Верховині гостювали оператор картини Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, виконавці головних ролей Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова. Ми поринемо в атмосферу гуцульського побуту, який через фільм став відомим у всьому світі.

Потім ми вирушимо до хати-стаї  – так називають гуцули сироварню.  Цікавою локацією цього музею є спеціально облаштоване місце, де «молоко роблять» — так по-тутешньому кажуть про готування сиру. Для цього на подвір’ї з тильної сторони будинку розташований різний інвентар — від казанка над відкритим вогнем до різноманітних діжок, що необхідні для приготування та зберігання овечого сиру. У самій хаті є коридор і дві кімнати з автентичним одягом та речами побутового вжитку. Найстарішою частиною будівлі є кімната з піччю, де зібрані вишиті сорочки і рушники, посуд (тарілки, глеки), килими. Інша кімната — “Гуцульська світлиця” — пристосована для проведення майстер-класів. Тут можна приготувати місцеві страви (наприклад, банош), послухати дримбу і спробувати ткати.

Другого дня нас чекає мандрівка до гори з незвичною назвою Шпиці через полонину Гаджина. Це  неповторне і майже містичне місце. В Гаджині сходяться три сильних гірських потоки, які зрештою зливаються в могутню ріку. Спускаються ці потоки крутими схилами гір, утворюючи найбільший в Карпатах водоспад. Його краса зачаровує – через веселий дзвінкий гул відчувається істинна внутрішня сила гір. Ця сила тут відчувається у всьому: у густих заростях жерепу, у порослих мохом смерекових лісах, у стрімких скелях високих гір.Саме тут, в урочищі Гаджина, віриться в усі легенди Карпат. Здається, що з глибин лісу кличуть солодкі голоси мавок, а ввечері до вогнища приходить дух лісу Чугайстер, який заводить навколо ватри свій небезпечний танець. Тіні забутих предків оживають у лісах Гаджини, а її неймовірно чисте повітря п’янить і збиває з ніг. Не менш цікава і сама гора Шпиці. Її східні схили оперезані скельними виступами заввишки 20—50 м, які справді нагадують шпиці. Скелі, яких, за деякими даними, налічується аж 15 рядів, є наслідками давнього гірського зледеніння.  Кам’яні насипи природного походження схожі на велетенські вежі. Вони знаходяться на висоті понад 1800 метрів, утворюють своїм скупченням справжні коридори з каменю і вражають туристів своїм масштабом — кожна брила сягає майже 40 метрів у висоту.

Третього дня, попрощавшись з гостинною Верховиною, ми вирушимо до Криворівні – знаменитого села, де ще сто років тому любили відпочивати українські знаменитості. Саме тому ми відвідаємо музей-садибу Михайла Грушевського.  Вона розміщена на присілку, де ще до початку Першої Світової війни мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. На жаль, вілла не збереглася – згоріла в 1917 р. У 2003 р. будинок був відтворений. У музеї представлено біографічні документи та світлини Михайла Грушевського, етнографічну збірку, предмети побуту початку ХХ ст.

І насамкінець нас чекає етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, що цікавий змістовною та сповненою любові до рідного краю екскурсією, великою колекцією давніх речей, старожитностей, що дбайливо та впорядковано зібрані на полицях музею. В експозиції представлені історичні розділи становлення Гуцульщини: давні часи (знаряддя збиральництва, мисливства, риболовлі), робота з деревом (дерев’яне будівництво), взірці декоративно-ужиткового мистецтва (зокрема гончарства, вироби з дерева), музичні інструменти (дримби, скрипки), періоди боротьби (Перша і Друга світові війни, опришківський рух), світлини різних часів та багато інших цікавих експонатів.