На пошуки брами між світами

Вартість туру – 1675 гривень з дитини

Наша мандрівка загадковими землями Гуцульщини розпочнеться в Коломиї – саме тут розміщено єдиний у світі Музей писанкового розпису.  Тільки тут ви зможете доторкнутися до найдавніших українських традицій, познайомитися з великодніми крашанками всіх областей України, від сивої давнини до сучасності. Експозиція Музею писанкового розпису нараховує близько 12 000 предметів! Тут зберігають писанки ще з дохристиянських часів. А також писанки не лише з яєць, а й вирізьблені з дерева та каменю. Вражає різноманіття технік розпису, колористична палітра, візерунки.

А потім ми прибудемо до столиці Гуцульщини – містечка з промовистою назвою  Верховина. Крім чудових краєвидів високогірних Карпат,  тут вражають дуже цікаві музеї. У музеї гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів зібрано предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато цікавого про життя гуцулів. Особливою гордістю музею є колекція музичних інструментів. Саме тому  екскурсія буде більше схожа на цікавий концерт, і вам обов’язково сподобається.

Назва іншого музею – гуцульської магії. Там ви дізнаєтеся про практики мольфарів, зокрема найвідомішого з них – Михайла Нечая.

Другий день ми присвятимо мандрівці до Довбушевих Комор. На г. Довбушанці неподалік Верховини розташований природний скельний коридор. Старий міф розповідає про потойбічні брами, що ховаються десь тут: одна ущелина для прадавніх Людей-Велетів слугувала виходом на Цей, а інша, вглибині печер — брамою на Той Світ. З прадавніх давен у гуцулів вершина гори Довбушанка була сакральною. «Довбушевими Коморами» це місце стало зватись набагато пізніше: легенда переповідає, що ватажок опришків Олекса Довбуш сховав у тутешніх печерах-підземеллях свої скарби. Шукачів золота вистачало: хто просто вивчав печери у надії знайти чавунець з монетами, а хто, побачивши «знак», копав глибокі ями вглиб Довбушанки. Один з таких випадків закінчився трагічно, тому у 1938 році тодішня місцева влада заборонила небезпечні свавільні досліди. Ми з вами також будемо думати про власну безпеку, тому підемо до печер лише в супроводі провідників.

Цього ж дня ми відвідаємо Музей Гуцульщини. У великій двоповерховій будівлі можна побачити ткацькі верстати, гуцульський одяг, окрасою музейного фонду є пара молодят — ляльки у деталізованому традиційному вбранні були подаровані музею після Другої Світової війни. У загальному експозиційному залі відвідувачі можуть побачити уламок метеориту з р.Бистрець, церковні книги реєстрації новонароджених XVIII-XIX ст., періодику за 1936 рік, що особливо цікава матеріалами, написаними гуцульським діалектом.

Третього дня, попрощавшись з гостинною Верховиною, ми вирушимо до Криворівні – знаменитого села, де ще сто років тому любили відпочивати українські знаменитості. Там спершу нас чекатиме хата-гражда, що за формою  нагадує маленьку фортецю — закритий двір, що складався з хати і прибудованих до неї господарських приміщень. Входом до нього служила брама, яку на ніч закривали. Ґражду добре укріплювали, переважно для захисту від хижаків та сильних вітрів.

А завершимо ми в музеї Івана Франка. Приїжджаючи на відпочинок  у Криворівню в 1901-1914 роках, Іван  Франко зупинявся в цьому будинку, який належав у той час Василю Якіб’юку, місцевому різьбяру. У 1953 р. будинок було віддано під музей. Зараз експозиція розміщена  в трьох кімнатах. В одній представлено робочу кімнату письменника, де його відвідували Ольга Кобилянська, Сергій Грушевський. Збереглося ліжко, на якому спав Франко, лавка з того часу, годинник, столик, топірець-бартка, який Якіб’юк подарував Франкові, сак для ловлі риби, крісло-розкладачка, на якому відпочивав Коцюбинський. Ми зможемо сповна зануритися в атмосферу того часу, і це стане гарним враженням перед поверненням додому.