Бакота – місце, якого немає на карті: подорож до перлин Поділля на минулих вихідних

На минулих вихідних , 14-15 травня, відвідали з групою туристів маловниче Поділля, де природа і хист зодчих створили неповторний єдиний ансамбль стрімких круч-берегів та фортечних мурів.

Спершу нас зустрів Кам’янець-Подільський, одне з найдавніших міст України: скелястий острів, оперезаний тугою петлею річки Смотрич, що тече у мальовничому глибокому каньйоні; старі звивисті вулички, які за красою нічим не поступаються навіть знаменитим львівським і стара фортеця Кам’янця-Подільського, ніби змальована з якоїсь діснеївської казки.

Наступним пунктом екскурсійної програми була Бакота. Хто був на Поділлі і не бачив Бакоти, той втратив багато. Розповісти в двох словах про це місце неможливо, це треба бачити. Бакота – село, якого немає на жодній географічній карті. Це частина національного природного парку «Подільські Товтри». Саме тут на нас чекала природа, від якої перехоплює подих, цілюще повітря і неймовірні краєвиди.

Наступного дня ми відвідали Хотинську фортецю – величезні мури, височезні башні, зелені пагорби, безкрає небо. І все це на березі Дністра. Тут є безліч місць, які просто хочеться сфотографувати і зберегти назавжди. Тут ніби зупиняється час і  пасує вислів «Якби стіни вміли говорити».

На завершення поїздки вирушили у підземні мандри с.Кривче – печеру Кришталеву, де пройшли слизькими підземними коридорами,  вузенькими та де-не-де низенькими проходами, і побачили у світлі ліхтаря сотні мерехтливих кристалів, які утворюють чудернацькі казкові фігури. Фантастичний і загадковий підземний світ дарував нам море позитиву і нових вражень, добрий заряд адреналіну.